Понеділок, 16.09.2019, 15:15

Вирішальненська ЗОШ І-ІІІ ст.
Лохвицької районної ради Полтавської області            

Посередній учитель викладає.  Хороший учитель пояснює. 
Видатний учитель показує. Великий учитель надихає.

 Вільям Уорд

Ви увійшли як Гость |Група "ГостіВітаємо Вас!
Головна | Афганістан | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід
Адміністрація Вирішальненської ЗОШ І-ІІІ ступенів вітає всіх учасників навчально-виховного процесу із закінченням зимових канікул! Бажаємо всім гарного настрою, творчого натхнення у праці та навчанні і великих здобутків на районних предметних олімпіадах, змаганнях та різноманітних конкурсах!
» Меню сайту

» Прогноз погоди
Вирішальне

» Міні-чат

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

» Інформаційий блок

Початок роботи сайту:

24 червня 2009 року

- - - - - - - - - - - - - - - - - -

- Відповідальний за функціонування сайту– директор школи П’ятницький О.А.

- Відповідальний за наповнення сайту школи – заступник директора з навчально-виховної роботи Гузь В.І.

- Відповідальний за набір наданих матеріалів – секретар Куць С.М.

- Відповідальний за сторінку новин – педагог-організатор Горященко В.О.

- Коректор – учитель української мови і літератури Кузьменко Н.А.


» Для дітей

Афганістан - ти біль душі моєї

Афганська війна… брудна, неоголошена... Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У війни хо­лодні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика.

15 лютого 2015 року минає 26 років з дня за­кінчення війни в Афганістані. Але ця війна назавж­ди залишиться болем у серцях нашого народу.

Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.

Геройство. Біль. Дочасна сивина.

Прокляття чаша випита до дна.

Жорстока тиша. Вибухоподібна

Війна. Війна. Війна.

 

…Саме такими словами заступник директора Вирішальненської ЗОШ І-ІІІ ступенів з виховної роботи Козачко Т.А. розпочала захід, який був приурочений Дню виведенню військ з Афганістану. Це дійство відбувалося у неділю 15.02.2015 р. в актовому залі нашого навчального закладу. На ньому зібралися діти, вчителі, батьки, випускники школи та друзі Гуртового Віталія Івановича, який пройшов Афганську війну, понад 20 років учив дітей бути патріотами, любити свою Батьківщину, і якого, нажаль, з нами зараз немає…

Звучать пісні у виконанні працівників Вирішальненського будинку культури: Бут Н.Г., Бешти В.І. та Козачка А.І.

Пісня Олександра Маршала «Рота уходит на небо» бере всіх за душу.

Замолчал пулемёт,
Снег тихонечко тает,
Кто затих, кто живёт,
Кто от ран умирает.
А вокруг бродит смерть,
Горы в страхе застыли,
До конца догореть
В этой огненной пыли.

Рота уходит на небо
Строем, один за другим.
Бог здесь давно уже не был,
Он ведь на всех нас один.

Умирал командир,
Оставались мальчишки,
Передал он в эфир:
"Всё, прощайте, братишки".
Уходили они
Под свинцовые трели,
И весенние дни
В их глазах леденели.

Рота уходит на небо
Строем, один за другим.
Бог здесь давно уже не был,
Он ведь на всех нас один.

У своєму виступі сільський голова Ганна Василівна Циб найбільше зверталася до учнів школи, закликала їх любити і берегти рідну землю, поважати не лише старших, а й один одного.

Презентація «Афганістан – ти біль в моїй душі», яку підготувала вчитель історії Горбуля Н.П., ознайомила присутніх з політичною обстановкою того часу, короткими відомостями про країну Афганістан та, найбільше, з воїнами-інтернаціоналістами нашого краю.  

Презентация
    Потрапивши на палаючу Афганську землю, мужні воїни-інтернаціоналісти всім серцем прийняли її біль, як свій, і до останнього подиху захищали інтереси її багатостраждального народу.

В ім'я волелюбного афганського народу, ім'я миру, братерства на землі, вони, не вагаючись, готові були віддати найдорожче – життя. Багатьом з них ніколи уже не повернутися до рідної хати, не побачити ні рідних, ні неба, ні гарної землі. Вони полягли навіки: кого похова­ли товариші, хто пошматований розлетівся в прах на гігантських фугасах. І тільки гнівний його дим понесли над землею східні вітри. 

Чи було це потрібно, чи ні – розсудить час. Але все це – частина історії нашого народу.

Слова про матерів, дружин, які не дочекалися своїх синів, чоловіків.

Час і досі не загоїв рану - цей одвічний біль Афганістану. Чимало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть Матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та Діти - своїх чоловіків і батьків. І як можна виправдати колишню владу в очах матері, яка втратила сина, жінки, що втратила чоловіка, дітей, що втратили батька…

Усі вони любили життя, любили своїх батьків, своє місто, село. Були вірними дру­зями, жили щасливо і мріяли про майбутнє. Та не всім судилося повернутися до рідних домівок.

Стоїть старенька й плаче. Ні, ридає -

Перед очима в неї похоронка,

І бій, що котрий день вже не згасає,

І у землі пекуча тa воронка.

 

Синочку, рідний, чуєш, як курличуть

У синім небі сумно журавлі?

Вони ж тебе до мене, сину, кличуть,

А ти лежиш в холодній цій землі.

 

Я чую, мамо, чую, як співають .

Мені над Україною пісні.

Ти не журись, я крила розпростаю

І прилечу до тебе уві сні.

 

Афганістан… Уже 26 років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла.  Цю війну на власні очі бачив і наш колега, друг, товариш В.І.Гуртовий. Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, хто пройшов через війну і для кого вона триває й досі.

Ми схиляємо голови перед пам’яттю Віталія Івановича, який ніс у своєму серці біль Афганістану! Він не любив про це говорити. Не любив згадувати вголос. Але, коли й розповідав якісь моменти зі свого воєнного життя, то з гумором, щоб не ранити серце іншого. Завжди думав про інших людей. Ось таким був наш Віталій Іванович (www.youtube.com/watch?v=J7FtgmQ0IIM).

 

Летять, вiдлiтають у вiчнiсть роки. Роки, скiльки б їх не минуло, не зiтруть у народнiй пам’ятi iмена воїнiв-афганцiв. 70 років тому було покладено край фашизму. Прадіди наші думали, що та війна – остання. Проте вони й гадки не мали, що їх онуків також будуть називати ветеранами. А їхні правнуки знову проливатимуть кров на рідній землі…

» Пошук

» Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

» Друзі сайту
Чутівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Пісківська ЗОШ І-ІІІ ст.
Безсалівська ЗОШ І-ІІІ ст.
ВО Лохвицької РДА
Кременчуцький НМЦ

» Корисні посилання
ПОІППО
Острів знань
ЗНО

» ...

» ...

» ...

» ...

» ...

» Архів записів

Шановні відвідувачі! Ми раді вітати Вас на нашому сайті! Сайт Вирішальненської ЗОШ І-ІІІ ст. - однієї з найкращих шкіл Лохвицького району, призначений для вчителів, учнів, їх батьків та випускників минулих років. Ласкаво просимо відвідати наш сайт та залишити коментарі й повідомлення.


Сайт Вирішальненської ЗОШ І-ІІІ ступенів © 2019
Rambler's Top100